Українські виші вже не перший рік намагаються запрошувати духовних лідерів церков та релігійних організацій в якості лекторів — адже студенти історичних, філософських факультетів, в програмі навчання яких присутні релігієзнавство, на додачу до інформації від викладачів та з підручників отримують неоціниму можливість дізнатися про історію тієї чи іншої релігії з „перших рук“ — від послідовників різних віровчень. Особливо важливим це стає, коли йдеться про релігійні групи чи етноси, які в своїй історії зазнавали утисків, дискримінації через свою національність чи світоглядні переконання. Чи не найжахливішим в новітній історії людства є Голокост — планомірне знищення німецькими нацистами мільйонів і мільйонів євреїв. Ця трагедія не оминула й нашу країну — лише в Києві під час Другої Світової війни в урочищі Бабин Яр німецький окупаційним командуванням у 1941—1943 роках було розстріляно до 70 тисяч євреїв — і це лише одне з місць масового вбивства: систематичне переслідування і знищення євреїв нацистами було поставлено на конвейер, людей вбивали в концтаборах, спалювали в печах крематоріїв, труїли в газових камерах...
Київський університет імені Бориса Грінченка запросив Головного рабина Києва і України громад прогресивного іудаїзму, духовного лідера Релігійного Об'єднання громад прогресивного іудаїзму України Олександра Духовного прочитати лекцію про трагедію Бабиного Яру у роки Другої світової війни для студентів та викладачів історико-філософського факультету.
21 жовтня 2021 р. ребе прочитав лекцію про трагедію у Бабиного Яру у роки Другої світової війни та поділився історією своєї родини, яка також втратила своїх членів через нелюдські дії нацистів, що реалізовували на практиці свою расистську теорію про неповноцінність чи недорозвиненість певних груп людей, які підлягали знищенню , щоб поступитись життєвим простором так званим „сильним расам“.
Лекция раöина Александра Духовного «Бабин Яр: трагедія, байдужість, героїзм» відбувалася онлайн, супроводжувалась відеопрезентацією з використанням історичних документів, свідченнями про мужність українців, що, ризикуючи життям, рятували євреїв від загибелі (нині 2659 з них удостоєні звання Праведників Народів Світу).
Після лекції професор кафедри всесвітньої історії, доктор історичних наук Галина Саган від імені викладачів та студентів висловила слова подяки на адресу рабина Олександра Духовного:
«Висловлюємо безмежну вдячність шановному Ребе за змістовну лекцію та власну оцінку тих трагічних подій», — написала професор Галина Саган в соцмережі Фейсбук.
Нагадаємо, напередодні, 20 жовтня 2021 року, рабин Олександр Духовний прочитав змістовну лекцію про іудаїзм та історію єврейського народу для групи відвідувачів, серед яких були студенти Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ, Київського Національного університету ім.Т.Шевченка й Неформальної групи міжрелігійного миру Центру Прогресивного Іудаізму «Атіква», в ході якої не оминув і тему Катастрофи.
Щотижня для тих, хто цікавиться життям різних релігійних спільнот та засадами різних віровчень, віце-президентом Української асоціації релігієзнавців (УАР) професором Людмилою Филипович організуються та проводяться відвідини тих чи інших громад, храмів та молитовних будинків, де послідовники різних релігій задовольняють свої духовні потреби, збираються для піднесення молитов та ритуальної практики. Минулої середи, 20 жовтня 2021 року, група представників ВРРО, студентів світських та духовних вишів (Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ, Київського Національного університету ім.Т.Шевченка) й Неформальної групи міжрелігійного миру гостинно зустрічали в київському Центрі Прогресивного Іудаїзму «Атіква».
Після екскурсії Центром, яку провели для гостей Головний рабин Києва і України громад прогресивного іудаїзму, духовний лідер Релігійного Об'єднання громад прогресивного юдаїзму України Олександр Духовний та помічник рабина Веніамін Євченко, відвідувачи мали можливість не тільки послухати лекцію про про появу Прогресивного Іудаїзму на теренах України, про його сутність та основну концепцію, але й поставити будь-які запитання стосовно цього Руху.
«З самої своєї появи в Україні та Центральній Європі наприкінціі 18-го — початку 19-го століть Прогресивний Іудаїзм проголосив ідеї повернення до культури творчої та живої дискусії та діалогу, — розповів пан Духовний. — Прогресивний Іудаїзм не розглядає Тору, як продукт, даний нам Богом через Мойсея на горі Сінай. Навпаки, вважає, що Тора — це праця багатьох поколінь наших предків, натхнених Богом; Прогресивний Іудаїзм визнає мудрість нашої традиції, але при цьому вважає, що Іудаїзм завжди був динамічним і таким, що відповідає новим явищам в суспільстві; Прогресивний Іудаїзм не виключає важливості ритуальних заповідей, але при цьому акцент робиться на заповідях, що відносяться до взаємин між людьми, до моралі і соціальної справедливості; основною концепцією Прогресивного Іудаїзму є прагнення до побудови світу, заснованого на милосерді і справедливості за допомогою ідеї «Тікун Олам» - «Виправлення світу», яке розпочинається з особистого виправлення «Тікун Ацмі». Прогресивний Іудаїзм базує свою теологію, світогляд та вчинки своїх послідовників на розвитку рівних релігійних, соціальних та побутових можливостей як для чоловіків, так для жінок; Прогресивний Іудаїзм був піонером міжконфесійного діалогу та розвиває його».
В своїй лекції рабин Олександр Духовний не лише повідав, де і коли виник прогресивний іудаїзм і у чому відмінність прогресивного іудаїзму від ортодоксального, але й відповів на численні запитання, що стосувалися не лише сутності цього руху в іудаїзмі, але й особистої біографії рабина — зокрема, відвідувачів цікавило, як вдалося людині, що народилася за радянських часів з притаманним тому періоду державним антисемитизмом, не лише повернутися до єврейської традиції, а й стати одним з тих осіб, що відновлювали релігійне та культурне життя євреїв та яким був шлях до набуття статусу духовного лідера Релігійного Об'єднання громад прогресивного юдаїзму України; про взаємини послідовників цього Руху з іншими іудейськими релігійними громадами, про стосунки та співпрацю з послідовниками інших релігій тощо.
Цікавили гостей й такі питання - чи не є прогресивний іудаїзм відходом від історичного іудаїзму? Яким є ставлення до поняття Бога в прогресивному юдаїзмі; як відноситься реформістський іудаїзм до суперечностей між релігією і наукою? У чому виражається позиція прогресивного іудаїзму в питаннях соціальної справедливості? У чому полягає підготовка рабина, і які його функції?
Гості дізналися, що рисою, яка відрізняє Прогресивний Іудаїзм від інших течій єврейської релігії, є те, що основний акцент робиться на заповідях, що стосуються відносин між людьми, етики та соціальної справедливості; необхідності тут, на Землі, брати участь в удосконаленні світу. Прогресивний Іудаїзм виступає проти будь-якого примусового дотримання релігійних заповідей. Особистість має право, навіть зобов'язана сама формувати своє духовне життя. Тому в русі не існує єдиної думки в питаннях ритуалу. Так, наприклад, деякі його прихильники дотримуються приписів кашрута повністю, інші - лише частково (кашрут —поняття юдаїзму, зведення настанов щодо можливості певних дій відповідно до Галахи — єврейського закону. Частіше за все використовується в значенні — настанови щодо приготування їжі, дозволеність певних продуктів для вживання в їжу („кошерний“ означає — відповідний вимогам кашруту, а „трафний“ — невідповідний кашруту, заборонений). Хтось з прибічників Прогресивного Іудаїзму дотримується Суботи у суворій відповідності до Галахи, а інші шукають власний підхід до розуміння святості Суботи. Це в особистому житті. Що стосується життя в громаді і в суспільстві, то тут члени руху намагаються проявляти максимальну взаємну терпимість, щоб не порушувати чужий сімейний спокій і нормальне функціонування громади. На громадських трапезах, наприклад, їжа подається тільки кошерна, так щоб це влаштовувало всіх. Як не існує обов'язкового єдності думок серед членів руху і його громад, так не існує і єдиної доктрини для реформістів, які живуть в Ізраїлі і в діаспорі. Це стосується, в тому числі, питань переходу в іудаїзм — процесу гіюру і одружень. Але і в рішенні цих питань визначальними факторами є повага до ближнього і взаємна терпимість.
Прогресивний іудаїзм не тільки не відходитьт від історичного, але є очевидним послідовником принципів єврейської традиції протягом століть, що передували догматизації іудаїзму через повсюдне поширення кодексу «Шульхан арух». З моменту виникнення іудаїзм був відкритий реформам. «І з цим будеш жити» — вчили мудреці, тобто кожне покоління має по-своєму осмислювати іудаїзм, пристосовуючи його до місця і часу. Суттєвою рисою іудаїзму завжди було те, що він чуйно реагував на вимоги нових поколінь і вмів пристосуватися до умов єврейського життя, що постійно змінювалися: від вигнання народу до свободи і знову до вигнання, від незалежності євреїв до поневолення і до повстання, від багатства до бідності і знову до процвітання. З тих пір, як іудаїзм обмежили законами Галахи, зміцнилася думка, ніби вся його суть зводиться виключно до кодексу обрядів і побутових розпоряджень. Поступово опір будь-яким змінам і нововведенням в громадах діаспори ставав все сильнішим. Процес фізичного і духовного відокремлення євреїв в гетто супроводжувався їх зростаючим страхом бути залученими до зовнішнього світу. Саме тоді динамічний розвиток іудаїзму, що був до тих пір його основою, зупинився і змінився стагнацією. Таким чином, Прогресивний Іудаїзм фактично є поверненням до історичного іудаїзму, що існував раніше. Він веде своє походження від пророків Ізраїлю, підкреслюючи подібно до них пріоритет принципів моральності і соціальної справедливості над формальним ритуалом. І в той же час, продовжує шлях мудреців Талмуда в тому, що стосується творчого тлумачення традиційних текстів та приведення їх у відповідність з духом часу і місця, щоб люди не відкидали заповіді, а могли їх виконати, не відкидаючи звичний спосіб життя.
Протягом майже двогодинного спілкування лунало безліч різних запитань, на кожне з яких була відповідь. Дізналися гості про життя громади, про освітні й культурно-просвітницькі програми, про взаємодію з послідовниками інших віровчень (з більшістью церков та релігійних об’єднань у Релігійного об'єднання громад Прогресивного Іудаїзму України налагоджено плідний діалог та співпрацю в добрих справах); дазналися й про потужні програми та проєкти соціальної підтримки, що їх ініціювало та реалізує РОГПІУ.
Насамкінець зустрічі гості мали змогу не лише побачити, а й торкнутися святинь — Сувоїв Тори, а завершилися відвідини пригощанням - і спілкування за спільною трапезою було не менш інформаційно насиченим.
28 вересня 2017 року о 12 годині Релігійне Об’єднання Громад Прогресивного Іудаїзму України вшанувало пам’ять жертв Бабиного Яру.