Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, що проголошує 22 серпня Міжнародним днем вшанування жертв насильства за релігійною ознакою і в цьому році світ уперше відзначає цей день. З цього приводу в Укрінформі відбувся Круглий стіл "Ні переслідуванням і насильству за релігійною ознакою!" до Міжнародного дня пам'яті жертв насильств на релігійному ґрунті.

"Для українців це дуже важлива ініціатива", - наголосила член Всеукраїнської Ради релігійних об’єднань, віцепрезидент ГО “Українська асоціація релігієзнавців”, завідувач відділу філософії та історії релігії Інституту філософії НАНУ Людмила Филипович під час круглого столу в Укрінформі.

“Україна дуже чутлива до насильства в різних формах. Саме ця емпатія постійно виводить українців на захист різноманітних прав. І саме тому виникла ініціатива запровадити в Україні День релігійної свободи і свободи віросповідання. Але вийшло так, що ООН випередила нашу ініціативу і з 22 серпня, тобто відсьогодні, щороку світова громадськість буде вшановувати пам’ять тих, хто потерпів від насильства за свої релігійні переконання”, - сказала Филипович.

Водночас, член Всеукраїнської ради релігійних об’єднань, голова обласного осередку ГО “Українська асоціація релігієзнавців” Ігор Козловський додав, що переслідування за релігійною ознакою є величезною проблемою у світі. І коли вона виходить на державний рівень, це стає міжнародним злочином, від якого потерпають представники практично всіх релігійних конфесій.

“Україна перебуває у стані війни, коли окупована частина нашої території — Крим і частина Донбасу. І саме на цих територіях ми фіксуємо постійні утиски за релігійною ознакою. Починаючи з 2014 року на території Донеччини і Луганщини почали зростати утиски - людей убивали, заарештовували, тримали у місцях незаконного утримання. Відбувалося вилучення майна, закриття молитовних будинків, заборона діяльності релігійних організацій, як, наприклад, Свідків Єгови”, - зазначив науковець.

Він додав, що на цих територіях введені "законодавчі норми", які не мають чинності з погляду українського законодавства і які спрямовані на те, щоб або заборонити діяльність тих чи інших релігійних спільнот, або поставити їх у рамки, в яких вони не спроможні проводити свою діяльність, навіть гуманітарну, доброчинну. Тож переважна більшість активних релігійних діячів змушена була залишити регіон.

“Ми отримуємо постійну інформацію, і вона тривожна. Ми не можемо не хвилюватися про подальшу долю наших громадян, які живуть на цих територіях і сповідують ту чи іншу віру. І це проблема не тільки України, це проблема міжнародна. Ми повинні постійно нагадувати про це і робити все можливе, щоб об’єднати міжнародну спільноту, українську громадськість з тим, щоб піднімати голос на захист цих людей”, - закликав Козловський.

Відео з пресконференції: