Віце-президент Української асоціації релігієзнавців (УАР) професор Людмила Филипович від імені Всеукраїнської Ради Релігійних Об’єднань (членом якої є УАР) як зареєстрована особа привітала всіх учасників VIII Парламенту релігій світу (Parliament of the World’s Religions) від імені ВРРО та взяла участь в його роботі.
Нагадаємо, цьогоріч 16-18 жовтня 2021 року відбувається вже Восьмий Парламент релігій світу, що онлайн об’єднує віруючих людей з усього світу. Віртуальний парламент — це безпечний спосіб зібрати світовий міжконфесійний рух та відсвяткувати стійкий дух та діяльність релігійних та духовних громад, які прагнуть до більш справедливого, мирного та сталого світу. Нагадаємо, Перший Парламент релігій світу (The World's Parliament of Religions), що проходив на історичній Всесвітній «Колумбівській» виставці 1893 року в Чикаго (Іллінойс, США), зібрав людей віри з усього світу, які прибули, щоб презентувати свої віровчення та відвідати захід, що стане батьківщиною сучасного міжконфесійного руху.
Представники церков та релігійних організацій, що входять до Всеукраїнської Ради Релігійних Об’єднань (ВРРО) зареєструвалися для участі в цьому дійстві з назвою Opening our Hearts to the World: Compassion in Action, в якому передбачено 557 сесій, тисячі доповідачів, арт-виставки, книжкові продажі, майстерні, медитації тощо.
Зокрема, як зазначила Людмила Филипович, Парламент релігій світу 17 жовтня 2021 року продовжив свою роботу в понад 500 секціях, на яких представники різних релігій презентували себе, обговорювали глобальні проблеми (зміна клімату, єдність всього живого, ковід та його наслідки тощо), утверджуючи значимість міжрелігійного спілкування. Ці принципи випрацьовані в спеціальному документі, який пропонується для ознайомлення і підтримки.
«Парламент релігій світу впродовж останніх років напрацював декілька важливих документів, серед яких базовим є «Towards a Global Ethic: (An Initial Declaration)». Ця Декларація є плодом зусиль багатьох релігійних діячів, тому увібрала досягнення всіх релігій в розумінні життя, гармонійних відносин людини з природою, іншими людьми, Богом/богами. Важливість цієї Декларації можна зрівняти із Декларацією прав людини 1948 року. Знайомтеся, приймайте, поширюйте!», — закликала професор Филипович.
Парламент релігій світу нагадує про ухвалену в 1993 році Початкову «Декларацію Глобальної етики», де було обгрунтовано та надано наступні принципи та безвідкличні директиви:
«Принцип I: Жодного нового глобального порядку без нової глобальної етики!
Принцип II: Ми висловлюємо фундаментальний запит: кожна людина потребує гуманного поводження
Принцип III: Ми зобов’язуємося дотримувати безвідкличні Директиви : 1) прихильності до культури ненасильства та поваги до життя; 2) прихильності до культури солідарності та справедливого економічного порядку; 3) прихильності до культури толерантності та чесного життя; 4) прихильності до культури рівних прав та партнерства між чоловіками та жінками; 5) прихильності до культури сталого розвитку та турботи про Землю (п’ята Директива була додана після широкого тривалого консультативного процесу та затвердження Опікунської ради Парламента світових релігій у липні 2018 року).
Принцип IV: Ми працюємо на шляху трансформації Свідомості»
В документі викладено виклики, які постають перед світом, зокрема — зловживання людством екосистемами планети, голод і бідність, економічні диспропорції, ігрорування принципів справедливості, насильство, нехтування етичними принципами віровчень — й неприпустима агресія «в ім’я релігії». Парламент світових релігій назвав це проявами «агонії світу» й заявив про засудження міжрелігійної ненависті, натомість запропонувавши етичні принципи, дотримання яких «дає можливість кращого індивідуального та глобального порядку та відводить людей від відчаю та суспільства подалі від хаосу».
«Знов і знов ми бачимо, як лідери та представники релігій збурюють агресію, фанатизм, ненависть і ксенофобію — навіть надихають та узаконюють насильницькі та криваві конфлікти. Релігія часто використовується на зло виключно для владно-політичних цілей, включаючи війну. Ми сповнені огиди. Ми засуджуємо ці напади і заявляємо, що їх не повинно бути. Етика і вже існує в релігійних вченнях світу, які можуть протистояти глобальному лиху. Звичайно ця Етика не дає прямого вирішення всіх величезних проблем світу, але вона спроможна поставити моральну основу для кращого індивідуального та глобального порядку: бачення, яке може відводить жінок і чоловіків від відчаю, а суспільство - від хаосу», — йдеться, зокрема, в Декларації.
В преамбулі до документу Parliament of the World’s Religions наголошує:
«Ми взаємозалежні. Кожен із нас залежить від добробуту цілого, і тому ми маємо поважати спільноту живих істот, людей, тварин і рослин, а також повинні прагнути збереження Землі, повітря, води та ґрунту. Ми несемо індивідуальну відповідальність за все, що робимо. Усі наші рішення, дії та невдачі мають наслідки. Ми повинні ставитися до інших так, як хочемо, щоб інші ставилися до нас. Ми беремо на себе зобов’язання поважати життя і гідності, індивідуальності та різноманітності, маємо ставитися до кожної людини без винятку гуманно. Ми повинні мати терпіння і прийняття. Ми повинні вміти прощати, вчитися з минулого, але ніколи не дозволяючи поневолювати себе спогадами про ненависть. Відкриваючи серця одне одному, ми повинні поступитися нашими вузькими відмінностями заради справи нашого спільного світу, практикувати культуру солідарності та спорідненості. Ми вважаємо людство нашою родиною. Ми повинні прагнути бути добрими і щедрими. Ми повинні жити не ільки для себе, але також повинні служити іншим, ніколи не забуваючи про дітей, літніх, бідних, страждаючих, інвалідів, біженців та самотніх. Жодну людину ніколи не слід вважати громадянином другого сорту, негативно ставитися до неї або будь-яким чином експлуатувати. Між чоловіками та жінками має бути рівне партнерство. Ми не повинні вчиняти будь-яку сексуальну аморальність. Ми повинні залишити позаду всі форми панування або зловживання. Ми повинні прагнути справедливого соціального та економічного порядку, в якому всі матимуть рівні можливості розкрити весь людський потенціал. Ми повинні говорити і діяти правдиво і зі співчуттям, справедливо поводячись з усіма, уникаючи забобонів і ненависті. Ми не повинні красти. Задля створення справедливого та мирного світу ми повинні вийти за межі панування жадібності до влади, престижу, грошей і споживання. Землю неможливо змінити на краще, якщо спочатку не зміниться свідомість окремих людей. Ми зобов’язуємося підвищувати нашу обізнаність, дисциплінуючи свій розум молитвою, медитацією або позитивним мисленням. Без ризику і готовності до самопожертви не досягти докорінної зміни ситуації. Тому ми зобов’язуємось дотримуватись цієї глобальної етики взаєморозуміння один з одним, а також дотримуватись соціально корисних, миротворчих та екологічно чистих способів життя».
Парламент світових релігій в Декларації (з повним змістом якої можна ознайомитися за посиланням) закликає всіх людей, незалежно від їхніх світоглядних переконань, релігійності чи її відсутності, прийняти етичні принципи та послуговуватись ними в своєму житті.
Цьогоріч 16-18 жовтня 2021 року відбувається вже Восьмий Парламент релігій світу, що онлайн об’єднує віруючих людей з усього світу. Віртуальний парламент — це безпечний спосіб зібрати світовий міжконфесійний рух та відсвяткувати стійкий дух та діяльність релігійних та духовних громад, які прагнуть до більш справедливого, мирного та сталого світу. Нагадаємо, Перший Парламент релігій світу (The World's Parliament of Religions), що проходив на історичній Всесвітній «Колумбівській» виставці 1893 року в Чикаго (Іллінойс, США), зібрав людей віри з усього світу, які прибули, щоб презентувати свої віровчення та відвідати захід, що стане батьківщиною сучасного міжконфесійного руху.
Представники церков та релігійних організацій, що входять до Всеукраїнської Ради Релігійних Об’єднань (ВРРО) зареєструвалися для участі в цьому дійстві з назвою Opening our Hearts to the World: Compassion in Action, в якому передбачено 557 сесій, тисячі доповідачів, арт-виставки, книжкові продажі, майстерні, медитації тощо.
Участь представників Всеукраїнської Ради Релігійних Об’єднань в роботі Парламенту невипадкова, адже вся діяльність ВРРО перегукується з думкою, яку в далекому 1893 році висловив головуючий Парламенту Дж. Г. Барроуз — релігія, через певне заломлення в людському сприйнятті, розпалася на безліч різнокольорових фрагментів і завданням парламенту є повернення цього багатоколірного сяйва до «білого світу небесної істини». Тож ВРРО підтримує ідеї міжконфесійної гармонії та доброї волі в церквах, мечетях, синагогах, храмах та інших молитовних будинках в усьому світі на засадах любові до Всевишнього і любові до ближнього, прагне до плідного міжрелігійного, міжконфесійного діалогу та плідної співпраці, взаємоповаги до світоглядних відмінностей один одного та можливостях укріплення єдності загальнолюдських цінностей, опікується захистом прав та свобод віруючих, пропагує толерантність та взаємоповагу у міжконфесійних, державно-церковних та релігійно-суспільних відносинах. Нагадаємо, в 2020 році ВРРО посіла посіла III місце в X, ювілейному, конкурсі короля Йорданії Абдулли II до Всесвітнього тижня міжрелігійної гармонії й отримала відповідну відзнаку Його Величності (конкурс до відбувається на основі Резолюції A/65/PV.34 Генасамблеї ООН. Ініціативу запроваджено на пропозицію короля Йорданії Абдулли II та принца Газі бін Мухаммада).
Віце-президент Української асоціації релігієзнавців професор Людмила Филипович нагадала, що шість років тому — 2015-му українська делегація брала участь в черговому Парламенті, що відбувався в штаті Юта (США) й зауважила, повідомляючи про участь представників ВРРО в роботі цьогорічного VIII The World's Parliament of Religions:
«Буйство традицій, ідей, практик — все працює на ідею духовної і релігійної плюральності світу, тієї його частини, яка не замкнулася в карантині, в очікуванні кінця світу, у внутрішніх проблемах, а прагне рухатися в презентації себе і пізнанні іншого. Чи Україна готова до такого нового формату спілкування? Ой, боюсь, що НІ... А так хотілося, щоб нас — як країну з давнім і потужним духовним досвідом — світ побачив»
Чергове засідання Всеукраїнської Ради Релігійних Об’єднань, що відбулося 30 вересня 2021 року в Києві, почалося з вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру. Головний Рабин громад Прогресивного іудаїзму України та Києва Олександр Духовний звернувся до Господа з молитвою за всіх жертв Голокосту та Бабиного Яру, слова молитов промовляли Владика Віктор (Веряскин), митрополит Київський та всієї України, а головуючий цього року у ВРРО єпископ Апостольської Православної Церкви Сергій Вутянов та протоієрей Апостольської Православної Церкви в Україні.Олександр Титов врочисто пом’янули жертв піснеспівом «Вічная пам’ять».
Далі, перейшовши до порядку денного, присутні представники церков та релігійних організацій, які входять до ВРРО, перейшли до обговорення його питань, серед яких — перебіг підготовки до участі ВРРО в в роботі Парламенту світових релігій (Parliament of the Worlds Religions) та про гідну презентацію Ради в цьому глобальному діалозі; йшлося й про перебіг реалізації та проміжні підсумки проєкту «Релігійні меншини в Україні і державно-конфесійні відносини», ініційованого членом ВРРО — Українською асоціацією релігієзнавців (УАР) за підтримки «Фонду прав людини» Посольства Королівства Нідерланди у Києві, партнерами якого є ВРРО та Відділ релігієзнавства Інституту філософії НАН України. В цьому контексті представниця УАР проф.Людмила Филипович серед іншого закликала представників церков і релігійних організацій активніше працювати зі своїми громадами, аби ті не припиняли надавати інформацію, поповнюючи базу даних проєкту.
Також, з урахуванням того, що за статутом Ради головування в ній не є постійним, а з метою утверджування моделі толерантності та партнерства у міжцерковних та міжконфесійних відносинах щороку головуючим обирається представник однієї з церков та організацій, що входять до її складу, та зважаючи на те, що добігає кінця термін головування єпископа Апостольської Православної Церкви Сергія Вутянова, учасники в ході засідання обговорили кандидатури що висуватимуться на цю посаду в наступному році.
Під час засідання також було обговорено проєкти подальшої міжрелігійної співпраці та поточний стан програм,що реалізуються зараз — зокрема, практику взаємних візитів представників членів ВРРО не лише одне до одного, а й дружніх ознайомчих відвідин інших церков та релігійних організацій, що здійснюють свою діяльність в Україні.
Серед інших робочих питань йшлося про порядок і організацію роботи ВРРО в умовах можливого погіршення епідситуації, готовності Ради в цьому випадку перевести формат деяких заходів (як круглі столи, конференції та робочі засідання) в режим онлайн.
Нагадаємо, наразі ВРРО є єдиним міжрелігійним об’єднанням в Україні, до якого входять віряни буддизму, індуїзму, рідновірства, бахаї, іудаїзму, ісламу та християнства, а також релігієзнавці незалежно від їхньої релігійної ідентичності.
В Києві відбулась міжрелігійна молитва за душі жертв Бабиного Яру . Молитву провели Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Єпіфаній, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав, головний рабин України і Києва Моше Реувен Асман. Пам'ятні заходи відбулись за підтримки Світового Конґресу Українців.
Серед тих, хто підносив молитви за душі жертв окупантів, були представники й інших церков та релігійних організацій— зокрема, членів Всеукраїнської Ради Релігійних Організацій (ВРРО) —головний Рабин громад Прогресивного іудаїзму України та Києва Олександр Духовний; Протоієрей Апостольської Православної Церкви в Україні о.Олександр Титов; головуючий цього року у ВРРО єпископ Апостольської Православної Церкви Сергій Вутянов та інші.
«Тут зібралися для того, щоб не тільки пам’ятати, а й для того, щоб вшанувати життя . Це — земля трагедії , а ми молимося й за те, щоб наша земля була землею радості , землею єдності. І найкращим монументом всім тим, хто були розстріляні у Бабиному Яру, є вільна, єдина, милосердна, справедлива Україна», — сказав перед тим, як промовити слова молитви, рабин Олександр Духовний.
Слова молитви за рабином Олександром повторювали присутні:
«Боже, сповнений милосердя! Молимо Тебе —Того, що перебуває на небесах: під покровом присутності Твоєї даруй спокій душам всіх людей, які пішли в інший світ та які врятували створене Тобою буття, поклавши на олтар миру, свободи та людської гідності своє життя. Пом’янімо жертви Голокосту та Бабиного Яру, сестер і братів наших — отруєних в „душогубках“, спалених заживо в печах крематоріїв концтаборів, розстріляних в ярах та ямах. Згадаймо в молитвах тих, кого знищувала людська ненависть , нацизм та расизм. Згадаймо євреїв та ромів, воїнів Червоної Армії, комуністів, комсомольців та політруків, членів українського підпілля та ОУН-УПА, сексуальні меншини та іншних, кого знищувала людська ненависть. Цілим громадам різних народів світу, етносів випада на долю загинути мученицькою смертю. Але навіть в години жахливих страждань, перед лицем неминучої смерті від руки безжальних вбивць, що не жаліли ані чоловіків, ані жінок, ані старих, ані дітей, — навіть тоді приречені на смерть не відмовилися від віри , освячуючи Твоє ім’я, Господи і не втратили вони надії на кінцеве торжество добра над злом, правди — над брехнею, свободи — над поневоленням людини. Люблячи один одного при житті, вони й в смерті виявились нерозлучними. Хай їхні душі пребувають в Твоїх священних висях та даруй їм, Боже, вічне життя! Хай упокояться всі вони з миром, де б не перебували їхні останки! І хай незабаром здійсняться слова пророка Твого Ісайї: „Не підніме народ на народ меча, і не доведеться більше вчитися воювати“. Амінь!»
...Як відомо, під час німецької окупації Києва у 1941—1943 Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених; євреїв і циган — за етнічною ознакою, а також підпільників, членів Організації українських націоналістів (переважно членів ОУН), заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших , що з точки зору фашистыв, були „расово неповноцінними“ або „фізично та розумово дегенеративними“. Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 р., тоді було розстріляно 752 пацієнти психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка розміщувалась безпосередньо біля Бабиного Яру.
Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941 року там розстріляли майже 34 000 євреїв. Напередодні, 27—28 вересня на стінах будинків, огорожах і стовпах з'явилися оголошення з текстом українською, російською і німецькою мовами: «Всі євреї міста Києва і його околиць повинні з'явитися в понеділок 29 вересня 1941 року до 8 години ранку на ріг Мельникової і Дегтярівської вулиць (біля кладовища). Взяти з собою документи, гроші, цінні речі, а також теплий одяг, білизну тощо. Хто з євреїв не виконає цього розпорядження і буде знайдений в іншому місці, буде розстріляний. Хто з громадян проникне в залишені квартири і привласнить собі речі, буде розстріляний».
... Маса людей, які рухалися з різних районів міста, зливалася в один потік на вул. Мельникова. У кінці її, біля протитанкового рову, була поставлена «застава», за якою розгорнута похідна канцелярія. Почергово від натовпу відділяли 30—40 осіб і під конвоєм вели «реєструватися». У людей відбирали всі документи та цінності. Потім євреїв примушували роздягатися і через проходи в насипу виводили до краю яру, на протилежному боці якого на спеціально обладнаній дерев'яній платформі сидів кулеметник. Під безжалісний вогонь кулемета поліцаї заганяли палицями розгублених, голих, абсолютно знетямлених людей, не даючи їм схаменутися, зорієнтуватися. Розпачливе ридання, крики поліцаїв, благання про допомогу, прокляття катам, молитви заглушувалися веселими мелодіями вальсів з гучномовців, гуркотом літака, що кружляв над яром…
Взаємні візити послідовників різних віровчень — потужний засіб профілактики ксенофобії.
Представники Всеукраїнської Ради Релігійних Об’єднань підтримують традицію, започатковану Украинською асоціацією релігієзнавців (УАР) — відвідини з ознайомчими дружніми візитами культових закладів різних церков та релігійних організацій — як тих, що є членами ВРРО, так і інших, які входять до інших міжрелігійних Рад та об’єднань чи здійснюють свою діяльність поза їх межами.
29 вересня 2021 року групу візитерів до однієї з найдавніших християнських церков гостинно зустрів Глава Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви Єпископ Маркос (Оганесян).
До групи візитерів ВРРО долучилися студенти IV курсу філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, факультету журналістики (спеціальність -релігійна журналістика) Київського Національного університету ім.Тараса Шевченка та семінаристи Київської Трьохсвятительської духовної семінарії Української Греко-Католицької церкви.
В каплиці Србоц Наатакац (Святих Великомучеників) Єпископ Маркос розповів про історію виникнення Вірменської Апостольської Церкви, що є однією зі стародавніх східних Православних Церков (її було засновано апостолами Христа Фадеєм і Варфоломієм в I столітті); про виникнення та життя єпархії в Києві, сучасну структуру ВАЦ та богослужбові канони та обряди, що розвинулися в давнину у Вірменії після прийняття країною християнства та є особливими ти, що протягом всієї історії свого існування використовуваються тільки в рамках цієї однієї національно-культурної традиції.
Після глибокої та змістової лекції відбулась подія, що свідчить про прагнення до міжхристиянського діалогу — єпископ Маркос прочитав молитву «Отче наш» старовірменською, а семінаристи КТДС відповіли релігійними піснеспівами.
Спільна молитва та лунала й перед трапезою, під час якої продовжилося спілкування та знайомство з історією та особливостями ВАЦ. Як завірили після зустрічі студенти світських вишів та семінаристи, такі зустрічі є ефективними й не лише доповнюють, а є повноцінними практичними заняттями з релігієзнавства.
До того ж, як лунало під час та після зустрічі, такі взаємні візити послідовників різних віровчень та людей з різними світоглядними переконаннями є потужною профілактикою нетерпимості і ксенофобії у суспільстві, що важко переоцінити.
В межах політики відкритості, яка супроводжує діяльність Всеукраїнської Ради Релігійних Об’єднань (ВРРО) і яку вона пропагує, 22 вересня 2021 року представники церков та релігійних спільнот, що є членами Ради, здійснили дружній ознайомчий візит до центрального додзьо (Місце Шляху) буддійської релігійної організації «Сукхаваті Бодхі Мандала» Української сангхи японського буддистського Ордену Ніппондзан Мьоходзі (Орден Лотосової Сутри) в м.Ірпінь Київської області.
Очільник сангхи — Сергій Трилис ознайомив гостей з історією виникнення буддійської общини в Україні й зокрема в Ірпіні, розповів про чернечий орден Ніппондзан Мьоходз, відомий своїми закликами до ненасильницького опору, миротворчими акціями, маршами миру та спільними молитвами за мир з послідовниками інших віровчень та світоглядних переконань; згадав про особистість та життєвий шлях настоятеля буддійського ордену «Ніппондзан Мьоходзі», яким є Дзюнсей Терасава-сьонін — прихильник активного ненасильницького опору, що закликає віруючих всіх релігій і послідовників різних віровчень об'єднатися в боротьбі за мир і загальнолюдські цінності.
Під час спілкування в дружній і невимушеній атмосфері гості дізнались про склад організації, про її діяльність, яка крім задоволення духовних і релігійних потреб своїх членів провадить й соціально-значущу роботу; йшлося зокрема й про основні напрямки благодійної діяльності сангхи. Гості цікавилися суттю та основами буддійського віровчення та його морально-етичними принципами; відбулась плідна богословська дискусія між буддистами та християнами
З ознайомчою метою до зустрічі долучились й студенти Київської Трьохсвятительської духовної семінарії Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ)
В Києві 2 вересня 2021 року відбулось чергове засідання ВРРО — Всеукраїнської Ради Релігійних Об’єднань, представницького міжконфесійного консультативно-дорадчого органу, який діє на громадських засадах і пропагує толерантність та взаємоповагу у міжконфесійних, державно-церковних та релігійно-суспільних відносинах. Цього разу місцем зібрання було обрано офіс Духовного управління мусульман України «Умма» (що є членом ВРРО).
На засіданні були присутні представники церков та релігійних об’єднань, що входять до складу ВРРО, зокрема головуючий цього року у ВРРО єпископ Апостольської Православної Церкви Сергій Вутянов; Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» шейх Саїд Ісмагілов; голова правління ДУМУ «Умма» Олег Гузік; головний Рабин громад Прогресивного іудаїзму України та Києва Олександр Духовний; Протоієрей Апостольської Православної Церкви в Україні о.Олександр Титов; представники УАР — Української Асоціації Релігієзнавців професор Людмила Филипович та професор Ігор Козловський; представниця Національних Зборів Бахаї України Олена Зима; представник Об’єднання синів та дочок рідної національної української віри (ОСІДУ РУНВіри) пан Михайло Марченко та ін..
Серед питань порядку денного — доповідь професора Людмили Филипович про перебіг реалізації проєкту «Релігійні меншини в Україні і державно-конфесійні відносини», ініційованого УАР за підтримки «Фонду прав людини» Посольства Королівства Нідерланди у Києві; партнерами проєкту є ВРРО та Відділ релігієзнавства Інституту філософії НАН України. Проєкт створений, щоб максимально поширити інформацію про релігійні меншини в Україні, донести їхні потреби до влади та створити сприятливе поле для міжконфесійного рівноправ’я.
Всім відомо, що Україна — багатоконфесійна країна. Однак, поряд з цим, вона часто ігнорує потреби релігійних меншин, які, до слова, були і залишаються невід’ємною частиною українського суспільства. Проєкт здатен посприяти зміцненню становища релігійних меншин в Україні, ба навіть поліпшити міжнародний імідж України.
Фундаментом дослідження стало первинне опитування та проведення фокус-груп з представниками 10 релігійних меншин, а саме: харизматами, мусульманами, прогресивними юдеями, послідовниками віри бахаї, сайєнтологами, буддистами, мормонами, кришнаїтами, неоязичниками, представниками Апостольської Православної Церкви.
Так дослідники ознайомляться зі статусом і потребами релігійних меншин та отримають якісний матеріал для формування аналітичних записок, які будуть представлені владі та громадськості.
Реалізація проєкту почалася в травні цього року і він триватиме до грудня включно. За цим проєктом зокрема передбачається провести соціологічне дослідження, опитати віруючих з релігійних меншин, лідерів релігійних меншин і експертів (знатоків з релігійних питань: юристів, державних службовців, науковців, представників мас-медіа тощо) з тим, щоби з’ясувати, в якому стані перебувають релігійні меншини в Україні, чи є у них якісь спеціфічні потреби , як держава та суспільство реагує на ці потреби, чи задовільняє їх; чи реально діючим є закон про свободу совісті і релігійні організації.
«Ми провели таке опитування, отримали масив дуже цікавих відповідей, які уточнили за допомогою фокус-груп — говорить профессор Людмила Филипович. — Було дві такі фокус-групи, на які ми запросили представників релігійних меншин. З’ясувалося, що оцінки нинішнього статусу і стану релігійних меншин, що базуються на законі про свободу совісті і релігійні організації — не дуже високі. Тобто, за п’ятибальною шкалою оцінили десь в 3,6 — 3,7 балів. Ми очікували, що релігійні меншини більш компліментарно поставляться до закону… В процесі обговорення і дискусії ми виявили болючі точки, які існують у релігійних меншин (зокрема, що пов’язано і з майном, і з включенням у соціальну реальність, участь в соціальних проєктах; проблеми, пов’язані із освітою) — одним словом, виявилось — релігійні меншини не виключені з нашого суспільного життя, а реагують, як члени і громад, і суспільства на всі ті виклики і болючі точки, які існують і для релігійних большин. Просто, якщо у релігійних большин є ресурс для успішного вирішення питань та розв’язання цих проблем, то рілігійні меншини, на відміну від них, дуже обмежені і люським ресурсом, і фінансовими можливостями. Тому, без сумніву, саме релігійним меншинам має допомогти і держава, і суспільство»
За словами пані Людмили Филипович, результати за всіма трьома анкетами опитування оброблені, остаточні результати будуть оприлюднені на сайті ВРРО та на сторінці проєкту у соцмережі Фейсбук.
Під час засідання також обговорювалися питання посилення взаємодії Ради з державними структурами, плани роботи на подальші періоди — зокрема підготовка до участі в роботі Парламенту світових релігій, в тому числі йшлося про програму «Всесвітнього тижня міжрелігійних гармонійних відносин -2022» — нагадаємо, в 2020 році ВРРО посіла посіла III місце в X, ювілейному, конкурсі короля Йорданії Абдулли II до Всесвітнього тижня міжрелігійної гармонії й отримала відповідну відзнаку Його Величності (конкурс до відбувається на основі Резолюції A/65/PV.34 Генасамблеї ООН. Ініціативу запроваджено на пропозицію короля Йорданії Абдулли II та принца Газі бін Мухаммада у 2010 році).
Також під час засідання було вирішено кілька поточних робочих питань, зокрема на виконання рішення попереднього засідання ВРРО від 26 червня 2021 року було обрано нового ведучого сайту ВРРО та сторінки в соцмережах замість Віктора Толкченка, який покинув цей світ.
Після майже місячної перерви (через об’єктивні обставини) відновлює свою роботу інформаційний семінар «РЕЛІГІЯ В ОСОБАХ». 12 квітня у понеділок об 11.45 чекаємо вас на зустрічі з членкинею української громади бахаї, співробітницею офісу зовнішніх зв’язків Національних зборів бахаї України Євгенією Полуектовою-Дехгхані (Jenia Poluektova-Dehghani) Інженер з освітою, скрайберка, дружина, мама (двічі).
Хочете дізнатися про четверту світову релігію? Чому бахаї такі щасливі?
Інформаційно-методичний семінар "Релігя в особах". Зустріч із муфтієм Духовного управління мусульман України «Умма» шейхом Саїдом Ісмагіловим. 11 січня 2021 року
Учасники заходу підбили підсумки проведених заходів до Всесвітнього тижня міжконфесійної гармонії, обговорили низку актуальних питань сучасного стану міжконфесійних відносин в Україні та план заходів про гармонізацію міжконфесійної співпраці.
